Одинадцятирічний хлопчик віддав на допомогу АТО 38 тисяч евро

В маленькій краплинці ми бачимо силу та властивості океану. так було і так буде. якщо ти не бачиш цього – це не значить, що це не так… Сообщает debate

Знайомтесь. Даня Куліш. 11 років. Мешкає у містечку Димер разом з батьками, братом та сестрою. Любить складати з лего, ліпити з пластиліну, малювати. Вчиться в місцевій гімназії. Якщо оцінювати навчання оцінками – то тримається в діапазоні 9-12 балів.

Якщо ж зважати на вчинки, то Даніїл доросліший за багатьох дорослих. Маючи у своєму віці за плечима різні випробування ( в тому числі і доволі складні), він прийняв серйозне і відповідальне рішення. Яке вплинуло на долі інших людей. І змінило його власне.



Він віддав на захист своєї країни 38 тисяч євро. Ці кошти були зібрані батьками та родичами та призначені на його навчання та старт у дорослому житті. А витрачені були на придбання машин для фронту, оснащення, спорядження, ліки, аптечки навського зразки та евакуацію місцевих мешканців.

– Дань, а не шкода грошей? – ставлю дурне питання, але хочу почути відповідь.

– Гроші можна заробити. А життя не заробиш… І совість…

Якби не війна, я б, мабуть, і не знала Даньки. Бо познайомилася з ним через його батька Олексія, з яким перетнулася через допомогу армії.

Якби не війна, Данька, можливо, і лишався б таким собі мажорчиком)) Регулярні подорожі з батьком за кордон, гаджети-забаганки за першим проханням.

А він прийняв рішення і став Волонтером. Будучи дитиною, він проявив якості, притаманні далеко не всім дорослим – він став на захист країни доступним йому способом, він прийняв відповідальне рішення і з гідністю прийняв його наслідки. Він став громадянином задовго до отримання паспорту.

Дякую, Даня! Рости здоровим та щасливим!

Я дуже хочу, щоб Україна була гідна своїх дітей.